Одного разу в Чернівцях
Сьогодні був в Чернівцях. Дивно, але за свої 21 ще ніразу не був в цьому місті. Ну поїздка в 5 класі з татом на автомобільний ринок не рахується. Чернівці – місто контрасту. Чудова архітектура в центрі і не дуже на окраїнах. Різномовність населення дуже помітна. Багато російськомовних, україномовних, ромунів, молдаванів, і що не дивно купа огидного для мене суржику. Багато фоток далі
Екскурсія видалась меганасиченою, з 13.00 до 17.30 бігали по центрі, з невеличкою перервою на піцу. Ще по дорозі в Чернівці (їхали автобусом) неприємно вразив водій автобуса – з відверто хамським відношенням до людей, не хотів брати навіть з квитками, хамив всім підряд. Але що дивно, до нас ні слова – мабуть прибили його ввічливістю %)
З 13.00 на чернівецькому автовокзалі – і як це завжди буває, різний контенгент – алкоголіки, цигани, бродячі собаки, приїжджі, таксисти. Далі чернівецький тролейбус, 75 копійок (!!! після київських цін) і ми в центрі. Далі наш гід Бодик, і бродіння по історичній частині міста.
Центр приємно здивував, з старовинною архітектурою, сквериками, великою кількістю площ, фонтанів і лавочок. Надзвичайне враження справив головний корпус Чернівецького Університету – таке враження ніби опинився десь в Англії чи Франції. Просто супер.
Налазившись по центрі пора і перекусити. Вибір – піцерія “Бона”. Піца така нічого, може бути, але тернопільська “Фламінго” чи львівська “ДеМанджаро” таки краща. Потім ще блукання по історичній частині Чернівців, фотографування всіх пам’ятників та церков що трапляються нам на шляху, споглядання на “пяну” церкву, тікання від дощу на залізничний вокзал і нарешті поїзд додому.
Поїзд додому надиво чистий, комфортний (без вайфаю правда :), зате туалети чисті і в салоні можна дихати), може просто через те що він новий?! Гарно було, тре вириватись ще кудись, поки є нагода!
Яка жовта?!
ти про що?