#галужнет party 2012 – більше ніж просто вино
Оскільки всі події про які йтиметься відбувались в стані легкого і не дуже 
винного оп’яніння, то і відповідний звіт писатиметься в такій ж атмосфері – вся справа у пляшці купленого на фестивалі вина, яке в даний момент і смакую.Але про все по порядку. Насправді подорож у Закарпаття була спланована доволі давно і в дещо законспірованому стані – жодних згадувань у твітері, про все було домовлено безпосередньо із вуст в уста так би мовити)
Хоч і квитки я купив завчасно і з Тернополя та все таки вирушав у цю дивну і місцями трешову пригоду саме із міста Лева, попередньо потусивши і використавши вайфай у хаті @mrpetruccio i @taras1k.
Раз в році вирішили собі дозволити таксі , котре спрямувало нас спочатку до @ola_bilo4ka кухня Білочки а потім і на
Львівський головний залізничний вокзал / Lviv Main Rail Terminal.
Приїхали настільки завчасно, що Оля не встигла зняти бігуді, зате Петро притворився маніяком, а Тарас чьотким пацанчиком, тому чудові фото і Львівський вокзал далі:
Чекати надто довго не прийшлось, зовсім швидко по часу приїхав 81 поїзд, котрий насправді не бачив такої кількості твітерян, я вам це гарантую. З Тернополя вже тоді ним їхав @vovanada @core_st @vovkulaka @XAHAC @mens_sos ну і плюс в Львові приєднались найжовтіший @golubovsky i найбільший цінитель закарпатського вина (як виявилось згодом) @rostyslav.
Власне про поїзд нема про що писати, думаю у @vovanada буде більше що розказати. Наша міні-делегація як не дивно обійшлась без пригод із УкрЗалізницею.
Прибувши на вокзал м.Мукачево одразу на пероні помітили “непомітну” постать @blogoreader, котрий схоже був не дуже виспаний – знав що його чекає наступного дня, відмолював наші грішки у блог-бога 
Тим не менше нас нагодували у дешевому (то я по київських мірках) і смачному бістро 
Щодня / Schodnya, щоправда дещо менш жовтіший але не менш скандальний @mrpetruccio мав із собою “компот” виробництва європейських лікеро-горілчаних локацій (це я про віскі якщо щось). Отак стартували.
Згодом під’їхали @chorna_kiwka i @ulvic.
Поснідавши вдосталь вирушили в центр Мукачево, власне для дегустації і зацінювання місцевого фестивалю вина, паралельно провдячи чекіни і створюючи нові локації в foursquare. Схоже всі 2 місцеві юзери foursquare були в шоці з галужнет-чекін десанту, котрий здається висадився нізвідки на їх голову – як наслідок безліз завойованих мерств у не знайомому місті.
Вже на площі зустріли @anatoly_melnyk @wedmid @vlasvi @rurrik.
Не знаю як то правильно описати те що творилось наступні кілька годин, але спробую – дічайший позитив і тусінг. Наприклад Ромчик @golubovsky отримав автограф від одного з своїх кумирів:
Дехто надумав продегустувати всі вина у всіх 150-ти наметах, але схоже дегустування.
Надегустувавшись вдосталь настав час для екскурсій. Першим був 
Замок Сент Міклош із угорським націоналістом екскурсоводом, який в мене особисто справив не найкраще враження, але зіпсувати красу замку так і не зміг.
Далі був інший 
Замок Шенборнiв на природі, з купою снігу. Тут я успішно загубив кришечку від об’єктива. Але прогулянка була супер – класний і веселий гід, гра в сніжки протягом всієї прогулянки і кульмінація для найбрутальніших – купання в льодяному джерелі.
Далі ми нарешті дістались до точки дислокації котра перетворилась на притулок #галужнет’у принаймі на один вечір, ніч і ранок 
Імперія / Imperia.
Думаю писати про подальшу атмосферу просто не варто. Уявіть собі найкращих друзів і їх тусінг коли вони зустрічаються разом – так от, таких найкращих друзів було аж 19 Мабуть охарактеризую все що відбувалось надалі лише тегами: Золото Карпат, дабстеп, сільська дискотека, наїзди місцевих (звалили коли впізнали Голубовського ), баня, “кінці у воду”, сон.
Є ще відео, але я підписав NDA
На другий день все ввійшло в серйозне русло – сніданок, круглий стіл на тему демократії в Україні, гра в Мафію, Показуху і Бл@догру. Далі від’їзд у Сваляву, тестування місцевих кафе 
Шоколадниця / Shokoladnytsya зрештою відбуття всіх учасників симпозіуму по місцях статичної дислокації – Львів, Тернопіль, Ужгород, Київ тощо.
Підводячи підсумки хочеться процитувати слова класика: “Твітер – то є любов”, адже не важливо де, коли і чим ти займаєшся якщо кльові люди поруч. Завіса
Поділитись
-
Володимир Ханас
-
Анонімний
-
http://dyoma.pp.ua Тарас Демчук
-
http://dyoma.pp.ua Тарас Демчук
