#iftwevent 2012 – черговий з’їзд твіттер-родини :)
Постовий: І якщо ви все таки не захочете у Івано-Франківськ, то вам будуть потрібні гостиницы уфы, ну так, на всякий випадок
Як казав свого часу @gontsa, twitter – це одна з найофлайновіших соцмереж в Україні. З цим важко не погодитись, особливо побувавши на твітер-івентах, котрі проходять зараз чи не по всій Україні. Цими вихідними, 6-7 жовтня у м.Івано-Франківську відбулась вже друга по рахунку зустріч твітерян у форматі баркемпу. Про все далі, детальніше.Завдяки нашій “коханій” Укрзалізниці взяти квитки на поїзд вдалось задовго до івента. Вже в 5.45 були на вокзалі у Франківську, де встигли зустріти тернопільську, львівську та інших делегації. Далі ранкова кава в одному із кафе в центрі. На наше щастя хоч щось в таку рань було відкрите.
Взагалі вся офіційна частина відбувалась вже в знайомому закладі [venue id=4d4d6082d6f3224bdd489ba6].
Першим виступав @mrpetruccio із доволі саркастичною темою про холівари, щоправда як завжди щось в останній момент поміняв і розказував взагалі про життя в неті, але тоже так нічого 🙂
Оленка @chorna_kiwka розказувала про мрії, як треба до них йти, та що робити щоб вони здійснювались. Дуже натхненно. Думаю чимало людей, які слухали Оленку щось взяли для себе. Особисто я, точно!
З досить таки широкою доповіддю на тему “Держава” виступив один з організаторів івенту Анатолій Мельник @anatoly_melnyk. Тема виявилась дуже жвавою. Було чимало дискусій, а то і суперечок. Толік зачепив болючу тему – хто що може робити кожен, щоб змінити якось життя в країні і для себе.
Далі був обід, який ми як і тогоріч провели в [venue id=4e5928ebb61c4aaa3df98b71]. Дуже класна кнайпа, дешево, великі порції, а головне дуже і дуже смачно. Будете в Франківську – обов’язково відвідайте заклад!
По обіді дуже щиро здивували черкаські твітеряни, котрі записали просто бомбове відео. Не опублікувати його просто гріх. Дівчата там всі такі няшки.
Леся Поливода мала доповідь “Рух до цілі не зважаючи ні на що!”, на власному прикладі розказувала як можна рухатись до певної мети в житті і бути щасливим 😉
Ігор Сусяк просто розповів про свою історію – історію життя, бізнесу. Досить повчально як на мене, щоправда трошки затягнуто по часу.
І останнім в цей день виступав Олексій Тяжкий, із доволі цікавою та неординарною темою про вплив комп’ютерних ігор на об’єктивну реальність. Було над чим подумати, бо ніколи не замислювався над цим з такого ракурсу.
По завершенню офіційної частини, почалась частина не менш важлива – тусінг. Нажаль клуб, який було вибрано для вечірки, як на мене був аж занадто гламурним. А як ще пояснити те, що шоковані офіціантки знімали на відео те, як ми тусимо під “Золото Карпат” 🙂 Так що [venue id=4f85a1c4e4b0ab310ade97f4] не раджу.
Зате ми вчасно звалили в [venue id=4d18c55f8312236a674767ba]. От тут то і почалось. Я взагалі то ніколи не любив караоке, але тут просто порвало. Спочатку звісно лунала якась лажа, але згодом все було перевернуто з ніг на голову – соліст гурту Карна (як виявилось святкував ДН друга) почав валити пісеньки з репертуару Нірвани, ще інші чуваки завалили High Way to Hell. З простого караоке тут вийшла повноцінна рок-вечірка. Ми з @ulvic виконали 117 стаття і Файне Місто Тернопіль Братів Гадюкіних, ну а @golubovskyi разом з @blondboyua просто порвали своїми саркастичними піснями “Прівакзальная” і “Чужиє губи” 😉
День 2
На наступний день було не менш цікаво. Тарас Прохасько проводив екскурсію по місту. Просто дуже радий, що все таки потрапив і послухав. Насправді дуже жива, цікава розповідь і до того ж побачив чимало цікавих місць у Франківську, про які навіть не здогадувався.
По обіді Богдан Логвиненко розповідав про свої подорожі автостопом і про те, якими насправді є медіа-подорожі. Дуже цікаво, щоправда якось так вийшло що я жодної фотки не зробив. Мабуть заслухався.
Далі був турнір з петанку, котрий схоже стає хорошою традицією в кожному місті. Щоправда народ дуже дивувався, що ж робить стільки дічі в парку під деревами 🙂
Переможці отримали кубок (пляшка вина), ГалУжМед та інші кльові сувеніри котрі з далекої Чикагщини передав @ukrainets 🙂 Окрім того випробували гру Молкі, котра на відміну від петанку має як мінімум одну перевагу – комплект для гри легший в декілька разів 🙂
Якщо говорити в загальному про івент, то таке враження, що приїхав до друзів яких знаєш з дитинства – все дуже просто: спілкування, розваги, при тому, що ми насправді всі дуже різні 🙂
Ну і подякувати звісно треба організаторам, без котрих такі штуки були би просто не реальні. Надіюсь побачити всіх старих і нових друзів знову, вже наступного року! Шануймося
P.S. Решта фоток у Facebook
Класно написав 🙂 А фотки взагалі неймовірні! Дякую і тобі Дьом, що приїхав 🙂 !