Прощай армія
Сьогодні їздив у військомат, хотів довідку для вироблення закордонного паспорта зробити. Хоч переживати не було чого, адже мав відстрочку бо в аспірантурі та ще й депутат у міській раді, але якось ніколи не любив зустрічі в даному закладі. Хоча насправді все вийшло якнайкраще, не завжди так фартить. Начитався форумів, попитав людей – кажуть так довідку доволі важко отримати. Взяв навіть свою шпигунську камеру, думав в разі чого запишу для доказів 😉 Але вона не потрібна була. Таке враження що чуваки з військомату читають мій твіттер, і вирішили без проблем все “забути” 😉 Так от, приходжу так і так, дайте довідку – відповідь мене прибила, чувак, та тобі довідки не треба – тобі військовий видамо! Оце так новина! 😉 Ще й дівчинка така непогана його виписувала, одним словом пісня “Ю ін зе армі нав” мене точно не потурбує 😉
P.S. Правда у військовому фотка з 9-го класу, але то пофіг – головне що з військоматом покінчено!
ти не знав,що яко депутату пологається мороз від армії на термін депутатства??)
Оо, вітаю, я в прокуратуру ходив показання давав, чому косив від армії (але все добре закінчилось), також дали мені військовий, де гордо написано солдат запасу. 🙂
Гарно не все так буває просто в Україні. Тож запам’ятай і голосуй солдат запасу так як треба. Щоб таких приємностей було по більше в нашому житті! Вітаю!
знав, чо ж не знав. але просто вийшло так, що і депутатом став і в аспірантуру поступив 😉
=) добре все, що добре закінчується. особливо те, що стосується армії і служби в ній. я також рядовий…
тут мені справді пощастило, адже готувався до найгіршого. фарт, що тут скажеш 😉