Білорусь 2013: дешева залізниця і молоко
Подорож в Білорусь я планував вже дуже давно, але як це завжди буває в таких ситуаціях, чим більше плануєш, тим частіше не виходить поїхати. На щастя, цього року все вийшло. Отже розповім Вам, яким були відвідини нашого близького сусіда.
Взагалі подорож видалась дуже хардкорною, адже я їхав відразу після 4 ночей на фестивалі Захід. Тим не менше сідаю ввечері у Льовові і у 2.00 я в Ковелі. Тут на мене чекає перший сюрприз – виявляється автобус на Брест (який їде в 2.30) повністю заповнений. Я вже навіть змирився із тим, що чекатиму ранку і наступного автобуса, але водій згадує, що в нього є бамбетель! Комбо! Їхав здається краще ніж, якби я сидів на звичайному кріслі. Для тих кого цікавить ціна квитка – у водія це 50 грн.
Брест
Отже в 6.20 я в Бресті. Що робити, не знаю, куди йти також 😉 Поселення в хостел після 13.00. Обходивши навколо автовокзалу разів з 10 таки мирюсь із тим, що обмінник відкриється лише о 8.00. Тупо, думаю на автовокзалі він міг би працювати і цілодобово. На щастя погода сприяє і можна погуляти містом. Біля 8.00 відкривається обмінник, далі якісь заклади харчування і можна купити локальну сімку.
Далі нарешті поселення у хостел і омріяний 2-х годинний сон. Здається він таки допоміг. Після обід вирушаю далі гуляти містом. Натикаюсь на цікаву архітектуру, кльові пам’ятники. Особливо сподобався проспект Гоголя, де ліхтарі виконані у вигляді сюжетів із творів Гоголя. Ну дуже оригінально. Ледве-ледве знаходжу Брестську фортецю (на підході до неї зараз йдуть якісь ремонтні роботи дороги). Комплекс вражає – неймовірно велика територія цього меморіального комплексу. Що цікаво, що навіть у будній день тут досить багато туристів.
Погулявши трохи нічним Брестом вирішую ще піти поспати, адже на наступний день мене знову чекає дорога.
Гродно
Гродно для мене розпочалось о 6.30, коли я сів у автобус з Бреста. Ціни досить високі – 100 000 рублів за 4-х годинну поїздку. Трохи дорого, здається. Приїхавши біля обіду в Гродно трохи наступила печаль – погода дуже зіпсувалась. Дощу не було, але температура так нормально опустилась.
Гродно дуже сподобалось – класне місто. Шикарна архітектура. Чого тільки вартує церква з 1180 року та синагога з XVI століття. Останню, до речі, реставрують. Окрім православних церков, в Гродно ще й чимало католицьких костелів (чути що Польща не далеко). Зайшов у костел на Радянській площі – шикарний інтер’єр. Одним словом раджу поїхати.
Спочатку планував бути в Гродно два дні, і вночі поїхати в Мінськ. На жаль на нічний поїзд були лише загальні вагони, прийшлось їхати близько 17.00. Як тільки почув скільки коштує плацкарт і купе, сумніви відпали – 50 000, дуже мало за 6-годинну поїздку. Купе виявилось дуже чистим. Набагато чистіше ніж у нас (може це мені так пощастило).
Мінськ
Мінськ відразу контрастує з іншими містами. Воно і не дивно – столиця. Дуже класна архітектура у старому місті. Площа Незалежності чимось нагадує наш Майдан. Оскільки був День Прапора, пішов подивитись на наше посольство – гарне! 😉 Не далеко є сквер, а у ньому пам’ятник Шевченку. Окрім того бачив меморіальну табличку на одному із будинків, де колись жила Леся Українка. Знай наших 😉
Ввечері бачились із @ashorror. Міша показав національну бібліотеку, яка вартувала 200 млн. доларів. Піднялись на оглядовий майданчик – вся столиця, немов на долоні. Дуже ефектно.
Висновки:
1. Похавати в кафе набагато дорожче ніж в нас
2. Щоб купити сімку треба національний паспорт, закордонний не підійде
3. До білоруських грошей важко звикнути після гривні
4. Продукти дорожчі ніж в нас, окрім молока
5. Дуже дешева залізниця – факт
6. Дороги кращі і не так багато сміття
7. Білоруську мову можна почути хіба у метро, і то лише коли оголошують станції 🙁
Дуже шкодую, що не зміг цього разу відвідати східну частину – Гомель, Вітебськ, Бобруйськ. Спробую виправити ситуацію наступного року 😉
Мені ще в 2007 році продали були сімку по закордонному паспорту
я от пробував, відмовили, сказали треба національний. Хоча може тут все таки ще й людський фактор спрацював 😉
Дуже цікава подорож вийшла 🙂 до речі, СВ коштує 70 000, можна пошикувати. У травні купувала сімку в Гомелі по закордонному паспорту (МТС). Про ціни — трохи не згодна 🙂 мені здалось, що у столиці ціни нашої столиці, а в інших містах дешевше. Дороге в Білорусі житло (якщо знімати) та готелі, бо зовсім немає конкуренції.
А ще дуже радять відвідати білоруські озера. Нових тобі подорожей!
хай живе Білорусь од мора до мора)) прекрасна країна!!! а щодо – Похавати в кафе набагато дорожче ніж в нас, Продукти дорожчі ніж в нас, окрім молока – повна фігня, напевне дуже мажорне купував
А що таке бамбетель?
100 000 за 4 години їзди – це десь тако 85 гривень? У нас за ці гроші можна проїхати кілометрів 350-400. Хіба це не те саме? Я так зрозумів, що там принцип, що і в нас – чим менша відстань, тим дорожче виходить кілометр.
Я поблизу Вітєбска у ресторані на двох похав на 35 гривень. Нормально так, з мнясом, першим, другим і теде…
Дякую. Мені також сподобалось. Треба було і справді взяти СВ, щось я протупив. Різниця дійсно смішна. Із сімкою то певно я на такого менеджера потрапив, якому закордонний не підійшов. В кафешках точно дорожче поїсти (хіба може я десь не там був), а от магазини може, також щось не те купляв, але здалось, що таки трохи дорожче. А озера то в якому напрямку?
Та ніби нічого такого мажорного не брав, пару раз ковбаси, молоко, хліб і пиво 😉
Бамбетель – то трохи діалект, згоден. То такі задні сидіння в автобусі, для персоналу чи щось типу того. 100 000 то за 4 години, але по кілометражу десь 200-250 км, так що таки дорожче. З Вітєбськом вам повезло, я от у Гродно один з’їв перше і друге + сік за 100к 😉 Так що всьо умовно мабуть