XVII Всеукраїнська молодіжна проща в Зарваниці

Традиційно для себе відвідую святе місце нашого краю – село Зарваницю Теребовлянського району. Справді відчуваю якесь полегшення на душі відвідавши цю місцину. Щороку стараюсь прийняти участь у пішій прощі – 55 км  від Копичинців до Зарваниці. Цьогоріч з парафією вирушили на Всеукраїнську молодіжну прощу, не так масово як це буває на Всеукраїнській прощі, але тим не менше було десь біля 100 людей.

Зазвичай наш маршрут пролягає через Яблунів, Папірню, Буданів, Ласківці, Добре поле, а сама дорога є різною – ліси, поля, асфальтне покриття. ЦЬогоріч були змінити дещо маршрут через болото яке після щедрих дощів утворилось у лісі. Дійшовши до Яблунова автобусом підїхали за Теребовлю. Звідки вже йшли пішки – по асфальті.

Хоча наш о.Ігор казав що кілометраж такий ж, як на мене дещо все таки ми скоротили. Та тим не менше, ноги боліли як завжди.

Цьогороку я вперше провів і твіттер-трансляцію даної прощі, з хештегом #proshcha. Щоправда зі зв’язком є деякі проблеми в Зарваниці. Київстар працює навідмінно, лайф фактично відсутній. Тому і трансляція і закінчилась на підході до села (мав лише на лайфі інтернет-трафік).

Сповідь, причастя, нічний похід зі свічками – все в кращих традиціях Зарваниці. Цього року нарешті виліз на дзвіницю – за стільки років ще ніразу там не був. На 4 поверсі організувати т.зв. кафе для прочан – можна було попити чаю, кави і споглядати за прочанами які гуртувались на площі перед собором, а як додатковий бонус – споглядання на похід зі свічками з висоти. Чесно скажу, дух перехоплює. Нажаль відео це не демонструє так широко 🙁

Хоч мав з собою намет – вирішив ночувати у Вишнівчику в школі (дуже мокра була земля) про що згодом дуже пошкодував. Крім нас туди поселили якийсь 5-6 клас якоїсь сільської школи. Ніколи не думав що діти можуть бути такими “слонами”. Бігали, кричали. Був змушений пів-ночі їх заспокоювати. Та навіть такий прикрий факт не може перекрити весь ефект від прощі. Чесно, відпочив мізками, розвантажився, Зарваниця дала можливість помислити без буденностей.

Ще одна традиція недільного ранку – урочиста Служба Божа. Вже опісля додому і спати – потрібно дати відпочинок ногам, мізки відпочили.

Постовий: Цікавитесь власним здоров’ям і не знаєте де можуть якісно обслужити в сфері медицини? Подивіться на Клиники Винницы, де зібрана вся детальна інформація

P.S. Ще написав звіт для нашого міського порталу в дещо офіційному стилі. Кого цікавить можна почитати тут