Кілька годин тому повернувся із горів. Так, саме з горів (гір якось не так звучить :) ). Справдилась чергова туристична істина - виїхавши в дощ, обов'язково потрапиш на хорошу погоду і навпаки. Оскільки часу було зовсім мало (2 дні) та й в групі було чимало новачків, для котрих сходження в гори були новинкою було вирішено йти чи не найбанальнішим і найвтоптанішим маршрутом - Говерла, далі по хребті, о.Несамовите і назад на турбазу Заросляк.
Як і попередній пост - даний також стосуватиметься туристичного спорядження, а якщо бути точнішим я опишу що ж я купив в магазині. Я ще тут не "хвалився", але нещодавно я просрав десь свій старий-добрий спальник і поламав китайський налобний ліхтарик. Прийшов час закуплятись.
Постовий: Київ дуже гарне місто із багатьма музеями та іншими цікавими місцями. Але щоб тут жити вам потрібна гостиница в киеве, з хорошими умовамиВласне давно чув про даний музей, але якось ніколи не випадало туди піти. І ось нарешті друзі приїхали і попросили відвести в якийсь із музеїв. Пішли у музей води.
З ростом цифрових технологій в світі ну і в Україні зокрема, довга подорож потягом чи автобусом перетворюється із довгої та нудної в коротку і цікаву. Колись, коли кількість портативної техніки була помітно менша, то і їхати кудись було пекельно нудно. А що робити 10 а то і більше годин в поїзді? Добре коли їдеш з друзями чи знайомими, а от коли сам і ще й у компанії як не гопніків різних, то алкоголіків чи ще якихось соціопатів то подорож стає пекельною в квадраті. Благо, зараз цифрового добра у всіх хватає.
Нарешті дійшли (чи швидше відійшли) руки від минуловікендового сплаву по річці Лімниця. Про все по порядку. Перед цим 6 годин в славетному поїзді Шепетівка-Івано-Франківськ. Ще годинку в автобусі і ось ми біля Калуша, звідки і розпочали свою подорож вниз, по цій річці. Парадокс заключається в тому, що не щастить мені зі сплавами. Минулорічний Збручем також пройшов при похожій погоді (щоправда там не було дощу). А тут не встигли ми поїсти і спуститись на воду, як почався дощик.
Сьогодні був в Чернівцях. Дивно, але за свої 21 ще ніразу не був в цьому місті. Ну поїздка в 5 класі з татом на автомобільний ринок не рахується. Чернівці - місто контрасту. Чудова архітектура в центрі і не дуже на окраїнах. Різномовність населення дуже помітна. Багато російськомовних, україномовних, ромунів, молдаванів, і що не дивно купа огидного для мене суржику. Багато фоток далі