8 березня цього року подарувало аж 4 вихідні дні поспіль, а значить це класний варіант для поїздки кудись. Так вийшло, що нещодавно знову переглянув фільм "Залягти на дно в Брюгге". А чому б не подивитись все на свої власні очі?
Нарешті дійшли руки описати про святкування Нового року. Оскільки попередньо ніяких планів не було, вирішили летіти туди, куди найдешевше :) Без особливого вибору зупинились на польському місту Познань.
Щороку планую якусь велику подорож, тобто поїздку, до якої готуюсь завчасно. Придумую план і так далі. Минулого року це був Шпіцберген, цьогоріч вирішив податись в якісь тепліші місця. Вибір випав на В'єтнам через кілька причин: 1) я ніколи ще не був в Азії, 2) там дешево 3) місце ще поки не надто популярне в туристів. Отже, про все по порядку далі.
Цьогоріч на День Незалежності вирішили відвідати Відень. Тим більше в цій країні я ще не бував. Для початку спланували переліт через Будапешт та зворотній рейс із Братислави. Таким чином намалювався маршрут Будапешт - Відень - Братислава.
Минулого року ми вибирались у Швецію, Фінляндію, щоб провести там кілька вихідних травневих днів. Цього року душа вимагала чогось теплішого, тому вибір випав на маленьку середземноморську країну – Мальту.
В кінці березня на початку квітня вирішили поїхати "на води" в Угорщину у місто Дебрецен, яке славиться своїми термальними мінеральними водами, а заодно і затестити залізничний перехід Чоп-Захонь.
Два роки тому, я вже бував у Грузії. Тоді все було дуже активно і жваво. За тиждень побачив столицю, гори та море. Цього разу вирішив не спішно відпочити у самому Тбілісі та відвідати старовинну Мцхету, в яку минулого разу не встиг.
Поїздка на Шпіцберген стала свого роду мультирекордсменом - вона із найбільшою кількістю учасників та найбільшим часом планування (цілий рік готувались).