Ізраїль: новий рік на святій землі
Зустрічати новий 2017 рік ми вирішили в Ізраїлі. Для цього було кілька причин: 1) з’явились дешеві квитки, 2) там я ще не був. Отже вперед.Перший сюрприз на нас чекав в день вильоту. Зранку, 28 грудня, авіакомпанії Pegasus Airlines скасувала рейс в Стамбул, де в нас мала бути пересадка у Тель-Авів. Десь глибоко в душі, я вже навіть попрощався із поїздкою. На щастя, рейс таки перенесли на наступний день і ми хоч із скороченою програмою на 1 день, але таки потрапили в омріяний Ізраїль.
Схоже, що сюрпризи тільки починались. У аеропорті Львів виліт літака затримався десь на годину, потім ще десь 1,5 години чекали пасажирів з іншого рейсу вже у самому літаку із Стамбула в Тель-Авіві. Як результат – в Ізраїль потрапили вже за північ 🙁
Після короткого інтерв’ю з прикордонною службою ми нарешті на святій землі 🙂
Але і це ще не всі пригоди – по приїзді дізнались, що саме в цей день щось сталось із залізницею, поїзд якої мав нас довести практично під самий хостел, було відмінено. Нам подали автобус, із кінцевої якої ми ще десь 20 хвилин пиляли пішки в хостел. Добре, що хоч він був безкоштовний.
Тель-Авів
Проснувшись, зранку вирішили не втрачати час і ще прогулятись Тель-Авівом перед автобусом в Єрусалим. Погода була дуже класна – можна було гуляти без верхнього одягу. Місто дуже сподобалось, бо 1) тут є море, 2) досить сучасне (всякі там кав’ярні, велопарковки, норм громадський транспорт).
Отака лаундж зона біля хостелу
Місцева ялинка
Морько 🙂
Круто тут зимою
Гуляти в Тель-Авіві одне задоволення, але на жаль нам ще треба було цього дня дістатись Єрусалиму. Нагулявшись ми і забули, що була п’ятниця, а отже після обіду починався шабат – громадський транспорт не їздить, а отже замість того, щоб їхати автобусом, прийшлось оплатити маршрутне таксі, яке в два рази дорожче.
Єрусалим
У Єрусалим ми потрапили вже затемна. Зупинились у Kaplan Hotel – невеличкий приватний готель в пішій доступності до старого міста. Відразу вразив гостинністю сам власник готелю – все нам розказав про місто, куди слід сходити, а куди краще не йти. Він наполегливо радив таки вийти в старе місто в шабат. Хоча були сильно втомлені, вирішили таки вирватись і не помилились у виборі.
Єрусалим в шабат і звичайний день – це два різних міста. Тут тихо і спокійно у вечері п’ятниці та суботу, і стає відразу неймовірно гамірно в інші дні. Скориставшись тим, що людей мало – пішли дивитись на Західну Стіну (Стіна Плачу). Туди допускають всіх – для жінок та чоловіків існують окремі входи. Вхід, звісно ж, безкоштовний.
Наступного дня пішли у християнську частину – побачили храм Гробу Господнього, погуляли ринком. Опісля – пішли в Східний Єрусалим. Побачили побачили Гетсиманський сад, знайшли крутий оглядовий майданчик, з якого відкривається неймовірний вигляд на все старе місто!
У шабат зовсім безлюдно
Ввечері зовсім пусто біля Стіни Плачу
Стіна Плачу
Пальми в грудні – це чудово
А це в храмі Гробу Господнього
Сад Гетсиманський
Цвинтар в Єрусалимі
Шикарний вигляд на старе місто
Далі після Єрусалиму ми повернулись в Тель-Авів, ще погуляли трохи, посиділи і подивились на морько
Ну і вже традиційно, відео з подорожі:
